Офіційної інформації про музеї Писанки дуже багато в інтернеті, тому не буду повторюватися, а розповім про свої враження і про те, чим же особисто нам сподобалася ця пам'ятка. Приємним моментом в це наше відвідування музею стає те, що звичайна любительська фотозйомка безкоштовна. До речі, саме цей недолік - платна фотозйомка, ми вказали в минулий раз в книзі відгуків. Комусь дрібниця, а нам приємно. Але не забувайте, що фотографувати тут, як і в багатьох музеях, можна тільки без спалаху. У холі перед касою помічаємо ще одну зміну - по периметру організована виставка дерев'яних іграшок. Серед них трапляються, як традиційні молоточки і іграшковий посуд, так і дуже цікаві екземпляри - яскраві «закідалкі» і «дзиґи».

Частина перша. Дорога, парк скульптур «Сім чудесних писанок» та інші цікавинки біля музею Писанки в Коломиї

Настав четвертий день нашого відпочинку в Яремче. Ранок не приносить нам нічого нового в плані погоди і повністю виправдовує прогноз - похмуро і йде дощ. Дістаю з запасів наступний варіант на дощову погоду - сьогодні ми їдемо в Коломию! Це красиве затишне містечко ми вже відвідували взимку, але хотілося б і влітку. До того ж минулого разу Наталка з нами не їздила, а одними з головних визначних пам'яток Коломиї можна вважати музеї, які вона дуже любить. Загалом, якщо ви не любитель стародавніх речей, народної творчості та історії, то навряд чи знайдете в моїй розповіді щось цікаве, хоча ... Може, саме почитавши статтю і переглянувши фотографії, зрозумієте, що музеї це не так вже й нудно. Тим більше в Коломиї знаються на організації виставок старовини - не дарма ж ми ще раз вирішили відвідати це місто. Але для початку за традицією кілька речень про сам шлях до Коломиї ...

/продовження опису нашої подорожі на авто до підніжжя Говерли/

Початок маршруту (першу частину шляху зелений і синій маршрути йдуть разом) зустрічає нас прохолодою, соковитою зеленню під деревами, хвойними пахощами, хрусткотливими шишками і химерно звиваючимся корінням. Тут охайно, і поки  що небагатолюдно, хоча мандрівники зустрічаються. Біля витоків стежки на Говерлу підліску немає, тому туристами затоптані великі території, і розібратися, як же правильно йде маршрут складно і доводиться уважно виглядати маркування на деревах. Хоча в цьому є й переваги - можна вибрати більш зручний для своєї фізичної підготовки підйом, віддалитися від особливо галасливій компанії без ймовірності заблукати, і помітити багато цікавих дрібниць.

Зробивши оглядову екскурсію по Яремче в перший день нашої подорожі в Карпати, ми почали планувати подальший відпочинок. Всі прогнози погоди схилялись до того, що через день треба очікувати міцні дощі, і прогулянки по горах будуть недоступні. І, не дивлячись, на те, що потім запанує сонячна погода, пам'ятаючи про численні струмки, калюжі і вологи місця, розуміємо, що здійснювати сходження на Говерлу потрібно вже на другий день перебування. Що ж важко, але треба - підкорення найвищої гори України входило в обов'язкову програму нашої мандрівки до Карпат. Проглянувши, всі рекомендації про походи на Говерлу, ми ретельно готуємося. Для початку займаємося екіпіровкою: одягаємо зручний багатошаровий одяг переважно синтетичний, беремо з собою не продувні куртки / кофти для холодних вітрів на верхівці, взуваємо трекінгові кросівки, спеціально придбані для мандрів в гори, не забуваємо кепки і сонцезахисні окуляри. Беремо багато води, сосиски з овочами, фотоапарат, дороговказ, мобільні телефони, сірники і папір для розпалювання багаття, ніж та вологі серветки. Природно, не забуваємо і про найважливіші складові для підкорення Говерли - відмінний настрій, цілеспрямованість та спортивний азарт. Не так рано, як планували, сідаємо в авто і прямуємо в напрямку спортивної бази Заросляк. Саме з цієї точки і починається поширений серед звичайних непідготовлених туристів шлях до найвищої гори України. Якщо ж більш детально і серйозно зацікавитися питанням, як дістатися до вершини Говерли, то можна знайти безліч маршрутів. Але всі вони довгі і розраховані або на ранній підйом і прогулянку до темряви, або на похід з ночівлею в Карпатах. Так, що нам у Заросляк, тому для початку прямуємо знайомою дорогою в напрямку Буковелі. Відразу ж розуміємо, що швидко дістатися на авто до Говерли не вийде - йдуть ремонтні роботи дороги. Машини пропускають колонами по одній смузі, а то і зовсім зупиняють рух в обидва боки, поки будівельна техніка заправляється прямо посеред дороги