Home Міста України Западная Украина Яремче - подорож по сніжних вулицях
01.06.2020
Яремче - подорож по сніжних вулицях Печать E-mail
Рейтинг пользователей: / 3
ХудшийЛучший 
Автор: Irina   
03.04.2012 11:46
Після нетривалої прогулянки до водоспаду «Пробій», повертаємося до місця нашого проживання, і я розумію, що якось мало ми сьогодні пройшлися, тим більше, що і час ще ранній. Пригадую симпатичний підвісний місток і невеликий імпровізований пляж з видом на скелястий обрив, які ми відвідували під час нашого минулого приїзду в Яремче, тоді, коли це ще була Яремча з буквою «а» на кінці. До того ж привабливе чисте місто, вкрите білими пухнастими кучугурами надихає до піших подорожей по його спокійним і десь навіть сільським вуличкам. Що ж маршрут обраний, і ми замість виходу на відносно жваву центральну вулицю Свободи, пірнаємо в бічну вуличку біля будівлі, в якій розташована наша база відпочинку «Смерека».


ЯремчеСаме ця дорога повинна вивести нас до річки Прут і його скелястих берегів. Поступово шум головної вулиці стихає, і нас обступають невисокі приватні будиночки, обнесені прозорими парканами, які не приховують територію двору, а просто вказують на її межі. Багато хвірток прикрашені різдвяними вінками з ялинових гілок, строкатих стрічок і блискучої мішури. Тут досі відчувається дух свята, який посилюється морозною погодою і товстим сніговим шаром. Пройшовши кілька метрів, помічаємо справа якусь занедбану територію, з похиленими будівлями, рідкісними слідами і повною відсутністю забору. По табличці, що ледь зберіглась, припускаємо, що це якийсь колишній лікувальний комплекс, розташований на самому березі річки Прут. Вузькою, в пару слідів стежкою проникаємо на цю територію, схоже тут можна безперешкодно підійти до води, не наштовхнувшись на чиюсь приватну власність.

ЯремчеІ дійсно, попереду видніється скелястий обрив з рідкими деревами, стежка кудись пропадає і доводиться пробиратися до берега майже по коліно в снігу. Давно я не бродила ось так по снігу, ще й по такому глибокому. У Павлограді товстий шар зимових опадів - це велика рідкість. Справа до цієї занедбаної території все-таки прилаштувалося невелике приватне володіння, яке видало себе заливистим гавкотом його собак. Лай не вщухає до тих пір, поки ми не зникаємо за невеликим пагорбом, спускаючись до русла ріки.


ЯремчеШвидкий і повноводний Прут майже повністю злився з оточуючим його берегом. Тільки невеликі темні смуги проточної води видають, що у цій засніженій ділянці ховається стрімкий річковий потік. Сліди тварин розходяться по боках, перетинаючи замерзлу річку в різних напрямках. Більш того через усе русло проходять і цілком «важкі» людські сліди. Хтось явно перебирається на інший берег, не доходячи до мосту.

Яремче

 

Зліва від нас обрив поступається місцем більш пологій частині, та з'являються перші будинки, розташовані по той бік річки. Просуватися по снігу вздовж кромки річки незручно, та й саму кромку не дуже-то і видно, так що є ймовірність наштовхнутися на тонкий лід під товстим білим килимом. Тому по хистким та засипаним сходам піднімаємося нагору і повертаємося на вуличку, продовжуючи свою неспішну прогулянку серед приватного сектора. Прості житлові будинки поступаються місцем всіляким готельним дворам, готелям та іншим будівлям, в яких здаються кімнати. Архітектура набуває більш сучасного вигляду, але він все ж має цілком певний карпатський колорит. На вістрі вулиці, що несподівано обривається, помічаємо високий вузький млин, приємних біло-синіх тонів. Він, звичайно, не працює, але його аутентичний вигляд дуже доречний у цьому місці.



Яремче

Тут же помічаємо і дивну особливість місцевих собак. Вони абсолютно не звертають уваги на місцевих жителів, що проходять повз них, але безпомилково вгадують в нас чужинців та заливисто гавкають, мало не вистрибуючи з-за своїх низьких ледве помітних парканів. Хоча ця увага до наших персон абсолютно не передається деяким іншим тваринам. Наприклад, маленька пташка, продовжує щось вишукувати в снігу у сміттєвих баків. Вона не зважає на нашу цікавість до неї, як до моделі для чергового знімка.



Яремче

А ось чорна кішка, що підпирає хвіртку одного з будинків, навпроти, відмовляється позувати, і дряпає геть великою пухнастою грудкою. Симпатичний будиночок з яскравою поштовою скринькою на двері, кованим фігурним парканчиком і красивою стопкою складених полін привертає увагу своєї годівницею для птахів, яка мало не повністю повторює стиль самого будинку, сільський, затишний і дуже природний.

 

 

Яремче

Невеликий ухил вулиці вниз поступово «зменшує» будинки, і погляду відкривається так звана скеля «Слон». Навесні вона виглядала не так рельєфно, зараз же частково вкрита снігом, вона більш виразна та об’ємна. Рівні смуги породи, сходячись на вістрі, утворюють геометрично рівні візерунки. Рукотворної правильності зображенню додають тонкі прямі стовбури дерев, що вінчають пагорб. Звідси скеля не надто схожа на слона. Може, це через сніг, який рясно вкриває кожну складку кам'янистого берега, а може, варто відійти подалі і відпустити на волю фантазію?

 

 

 

Яремче

Ледве знаходимо прохід до річки, тому що весь цей берег Прута усіяний приватними володіннями, практично не обмеженими парканами. Тому не цілком зрозуміло йдеш ти по загальній доріжці, чи то вже пробираєшся по чиємусь подвір’ю. Але вузька втоптана стежка, петляючи серед низеньких парканчиків, дрібних будівель і складених стопками дров, все-таки виводить нас на відносно пологу ділянку біля річки. Саме тут і підноситься до неба скеля.

 

 


Яремче

Різні садиби, що нависають над обривом, мають всілякі відповідні назви, на кшталт готель «Під скелею». Широкі оглядові веранди відкривають погляду річковий потік і кам'яні складки гори. Зараз там трохи порожньо, але, мабуть, тут приємніше відпочивати навесні або влітку, коли Прут не скутий льодом, а скелястий обрив одягнений в зелену «шапку».

 

 

Яремче

Хоча навіть і в люті морози сильний потік повністю не скорився під натиском льоду. З темної химерної форми ополонки доноситься рівномірне дзюрчання води, якt не заглушає навіть стрункий гавкіт собак, котрі помітили нашу присутність на березі.

 

 


Яремче

Пригадую фотографії з нашої минулої подорожі до цієї скелі. Тоді серед складок каменів протікав бурхливий струмок, який шумно спадав у Прут. Уважно розглядаючи скелі, нарешті, помічаємо це місце. Зараз це ледве помітна на тлі снігу крижана смуга, що повторює за формою кам'яні сходи.

Вдосталь намилувавшись красою річки Прут і її скелястими обривами, повертаємося на засніжені вулиці Яремче. Тепер наш шлях лежить до центральної артерії містечка. Озираючись назад, помічаємо, як гарно на тлі сіро-білої скелі виглядає яскрава і ошатна каплиця, розташована на перехресті доріг.



Яремче

Вулиця Свободи зустрічає нас шумом проїжджаючих авто і натовпами діточок, які повертаються зі школи. Саме вона і є нашим подальшим орієнтиром в пішій подорожі по Яремче. Наскільки ми побачили по карті, школа тут одна і розташована вона майже на околиці, так що деяким дітям, ой, як далеко топати туди і назад, особливо з огляду на те, що місто розтягнулося на кілька кілометрів уздовж траси. Пару раз був помічений шкільний автобус, кілька разів спостерігали картину, як авто повне дітей, зупиняється то тут, то там. Більша ж частина маленького учнівського населення Яремче долає свій шлях до знань пішки. А ось і потрібний поворот на підвісний місток, що з'єднує обидва береги Прута.

 

Яремче

Товстий шар утоптаного снігу робить міст важким, так що сильного розгойдування немає, але навіть легка тряска викликає у мене деяку паніку. Залізні елементи конструкції при цьому жалібно скріплять, а потурбований нами сніг стрімко падає вниз, гублячись серед свого білого побратима, та ще щільніше  вкриває замерзлий Прут.

 

 

Яремче

Раніше ця переправа здавалася мені коротшою і менш масштабною, зараз же зимові безлисті дерева не ховають краєвиди, даючи побачити підвісний міст у всій його красі та реальних розмірах.


Яремче

По інший бік моста помічаємо напис, що попереджає про те, що перебувати на ньому безпечно не більше ніж трьом людям одночасно. Цікаво, а при цьому врахували вагу снігового покриву, який зараз повністю приховує дерев'яні дошки мосту? Ну, здається, план на сьогодні ми виконали, тому тим же шляхом повертаємося назад. Встигаю помітити під підвісним мостом блакитні прожилки льоду під товстим шаром снігу, всілякі сліди і білі круглі півкулі засніжених каменів.

 


ЯремчеЯремче

Подальша прогулянка по центральній вулиці міста супроводжується деякою втомою, яка зберіглася ще після вчорашньої складної дороги Павлоград – Яремче. Тому встигаємо помітити тільки пухнасті снігові конуси якихось хвойних кущів.

 

 

 


Яремче

А також красиву вбрану різдвяну ялинку на центральній площі, що розташувалася біля якогоїсь адміністративної будівлі.

Що ж на сьогодні наші пересування по сніговим вулицях закінчилися, а завтра нас чекає ще більш активний відпочинок - катання на лижах ...

Обновлено 24.12.2019 15:36
 

Вы не можете комментировать этот материал без регистрации